Кінець роботи в безвізовому режимі для громадян Венесуели, Грузії та Колумбії

7 серпня 2026 р. у Віснику законів (Dziennik Ustaw) опубліковано постанову, яка закриває одну з найчастіше використовуваних «лазівок» для працевлаштування: громадяни Венесуели, Грузії та Колумбії більше не зможуть працювати в Польщі на підставі дозволу на роботу, якщо перебувають тут лише в межах безвізового режиму. Нижче пояснюємо, що саме змінюється, кого це стосується, який на цьому тлі польський ринок праці та які легальні шляхи працевлаштування залишаються.

1. Що впроваджує постанова

Йдеться про постанову Міністра сім'ї, праці та соціальної політики від 31 липня 2026 р. щодо переліку держав, громадяни яких, які мають дозвіл на роботу, не мають права виконувати роботу під час перебування на території Республіки Польща в межах безвізового режиму (Вісник законів 2026, поз. 1072). Акт видано на підставі ст. 3 ч. 4 закону від 20 березня 2025 р. про умови допустимості доручення роботи іноземцям на території Республіки Польща (Вісник законів 2025, поз. 621).

Текст короткий і вміщується у трьох параграфах:

• § 1 — громадяни Боліваріанської Республіки Венесуела, Грузії та Республіки Колумбія не мають права виконувати роботу на підставі дозволу на роботу під час перебування в межах безвізового режиму;
• § 2 — перехідне положення: особи з цих держав, які розпочали роботу в безвізовому режимі до набрання постановою чинності, можуть продовжувати її на попередніх умовах до кінця дозволеного періоду безвізового перебування;
• § 3 — постанова набирає чинності через 14 днів з дня оприлюднення.

2. Кого і чого стосується заборона — а чого ні

Це обмеження не є забороною в'їзду чи перебування. Громадяни Венесуели, Грузії та Колумбії, як і раніше, можуть приїхати до Польщі в безвізовому режимі (перебування до 90 днів у кожному періоді 180 днів), якщо не зміняться норми ЄС про звільнення від візового обов'язку. Змінюється одне, але ключове: саме безвізове перебування перестає бути підставою, яка дозволяє легально працювати за дозволом на роботу.

Заборона не охоплює роботу, що виконується на іншій, «сильнішій» підставі перебування, зокрема:

• за національною візою типу D (напр., візою з метою виконання роботи),
• на підставі дозволу на тимчасове перебування та виданої на його підставі карти перебування (у тому числі єдиного дозволу — на тимчасове перебування і роботу).

Отже, логіка норми така: безвізовий режим має слугувати коротким перебуванням (туризм, сімейні візити, бізнес), а не заробітку; робота іноземця повинна бути пов'язана з більш формалізованою підставою перебування.

3. Польський ринок праці: скільки іноземців і скількох рук бракує

Зміна настає в момент, коли ринок праці все ще напружений, а економіка суттєво користується працею іноземців. Найважливіші цифри (дані ZUS та GUS на межі 2025/2026 та в I пол. 2026 р.):

• до ZUS зареєстровано понад 1,3 млн іноземців — бл. 8% усіх застрахованих; за рік їхня кількість зросла приблизно на 95 тис.;
• найбільші групи — це громадяни України (бл. 857 тис.) та Білорусі (бл. 139 тис.); грузини — це бл. 26 тис. застрахованих — третя за величиною група;
• зареєстроване безробіття у липні 2026 р. становило бл. 5,9% (бл. 907 тис. осіб у реєстрах), а за визначенням Євростату Польща має одну з найнижчих ставок безробіття в ЄС (бл. 3,1%);
• на кінець I кварталу 2026 р. у Польщі було бл. 100 тис. вільних робочих місць; найбільше вакансій стосується фахівців, операторів і монтажників машин та працівників сфери послуг.

Іноземці — зокрема донедавна громадяни Колумбії, Венесуели та Грузії — заповнювали прогалину особливо в будівництві, транспорті, логістиці, сільському господарстві, послугах і простому виробництві. Це роботи, яких частина місцевих працівників не бере через умови, престиж чи оплату, а не тому, що охочих фізично «немає».

4. Чому саме ці три країни — економіка, безпека, політика

Вибірковий добір держав робить постанову важко пояснити лише ситуацією на ринку праці. У публічній дискусії стикаються щонайменше три способи прочитання цього рішення; ми подаємо їх як позиції сторін, а не як нашу оцінку.

Аргумент безпеки та порядку (урядова сторона)

Міністерство праці та МЗС вказують, що безвізовий режим системно використовувався не за призначенням — для заробітку в обхід вимог, що сприяло нелегальному перебуванню та нелегальному дорученню роботи. Наводяться дані про масштаб явища: кількість документів, що легалізують роботу, виданих громадянам Колумбії, зросла з бл. 12,3 тис. (2023) до бл. 40,4 тис. (2024), а перевірки виявляли високий відсоток нелегальної роботи; щодо Грузії порушується тема злочинності та контрабанди людей. Це вписується в оголошену в жовтні 2024 р. міграційну стратегію та загальне посилення політики (менше віз, менше нових дозволів, більше повернень).

Економічний аргумент (сторона роботодавців)

Організації роботодавців звертають увагу, що за збереження попиту на працівників і високої кількості вакансій відрізання чергового каналу припливу робочих рук може гальмувати зростання та поглиблювати дефіцит у галузях, залежних від мігрантів. У цьому підході регулювання інколи оцінюється як «короткозоре» щодо потреб економіки.

Політичний і виборчий аспект

У коментарях з'являється також теза, що такі жорсткі сигнали в міграційній політиці виконують функцію політичного повідомлення, адресованого частині електорату, яка побоюється конкуренції на ринку праці та зростаючої присутності іноземців. Це слід трактувати як інтерпретацію, присутню в дискусії, а не факт, який можна довести: сама постанова посилається на підстави порядку та безпеки, а не на виборчий календар. Сумлінна оцінка вимагає розділення трьох площин — правової (що каже норма), економічної (який ефект для ринку) і політичної (як рішення комунікується).

5. Що робити: легальні шляхи роботи та оцінка ризику

Для роботодавців та іноземців з трьох охоплених держав ключовим є перехід від моделі «безвіз + робота» до підстави перебування, яка допускає роботу. Можливі рішення: